Методологические аспекты перевода священного писания на украинский язык

В данной работе акцентировано внимание на том, что делая перевод текста-оригинала на другой язык, переводчик применяет как собственные языковые знания, так и общие экстралингвистические. Несомненной является связь перевода с системой языковых средств, которые тщательно отбираются и воплощаются в оригинале, и которые требуют отбора и организации средств другого языка. Практически же основной целью перевода являются поиски сопоставимых и параллельных средств выражения содержания оригинала из арсенала средств другого языка. В статье даётся анализ труда «Методология перевода Священного Писания и Богослужебных книг на украинский язык» Ивана Огиенко. Определено, что, занимаясь переводом Библии, автор ставил перед собой две цели: как можно точнее передать смысл оригинала, заботясь прежде всего о содержательной точности ряда многозначных слов, и обеспечить перевод благозвучным современным соборным литературным языком. Рассмотрев ряд положений «Методологии перевода Священного Писания и Богослужебных книг на украинский язык» И. Огиенко, сделано вывод, что за основу перевода можно брать традиционный греческий православный текст Библии; касательно славянского текста Священного Писания, следует придерживаться Украинских автохтонных изданий, и самое главное – избегать непонятных слов и переводить на образцовый украинский литературный язык, поскольку Библия на родном языке – это залог непобедимости народа.

Итак, почти через двадцать лет после того, как свет увидела первая украинская Библия, началась работа над вторым переводом. За это дело взялся митрополит Илларион Огиенко, который честно и преданно служил украинскому народу и украинской церкви. Он считал, что «каждая вера наиболее крепче связана с родным языком народа, потому что родной язык – это основная плодородная почва каждой веры. Родной язык – путь к Богу» [9, с. 30].

1. Бархударов Л.С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории перевода. М., 1975. С. 27-55.
2. Безобразова Л. Біблійні переклади Івана Огієнка в контексті національного відродження українців // Духовна і науково- педагогічна діяльність І.І. Огієнка (1882–1972) в контексті українського національного відродження. Наукові доповіді другої Всеукраїнської науково-теоретичної конференції, присвяченої 115-річчю від дня народження І.І. Огієнка (митро- полита Іларіона). Кам’янець-Подільський, 1997. С. 196-197.
3. Галас А. Особливості синтаксичної організації тексту «Євангелія від Луки» у перекладі П. Морачевського // Біблія і куль- тура: Збірник наукових статей. Вип. 1. / За редакцією А.Є. Нямцу. Чернівці: Рута, 2000. С. 224-228.
4. Горбач О. Мовостиль новітніх перекладів Святого Письма на українську мову 19-20 вв. // Наук. зал. українського вільного ун-ту. Ч. 13. Філос. фак-т 36-ї мовної комісії Наукового Конгресу в 1000-ліття Хрещення Руси-україни. Мюнхен, 1983. С. 29-98.
5. Гуйванюк Н. Варіантність мовних засобів у перекладах сакральних текстів молитов українською мовою // Біблія і культу- ра: Збірник наукових статей. Вип. 6. / За редакцією А.Є. Нямцу. Чернівці: Рута, 2004. С. 420-429.
6. Жукалюк М. Коротка історія перекладів Біблії українською мовою. К.: українське Біблійне Товариство, 2003. С. 47-101.
7. Мастерство перевода. Сборник девятый. М., 1973. С. 79-88.
8. Огієнко І. Методологія перекладу Святого Письма та Богослужбових книг на українську мову / Відбитка з «Духовного сіяча» 1927 р. Варшава, 1927. С. 3-33.
9. Огієнко І. (Митрополит Іларіон) Історія української літературної мови [упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М.С. Ти- мошик]. К.: Либідь, 1995. 296 с.
10. Огієнко Іван. Наука про рідномовні обов’язки: Рідномовний катехизис для вчителів, робітників пера, духовенства, адвокатів, учнів і широкого громадянства. Факс. Вид. К.: АТ «Обереги», 1994. 72 с.
11. Огієнко І. Не маємо каменя наріжного // Рідна мова. Науково-популярний місячник. Варшава, 1934. Ч. 4. С. 131-138.
12. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы): Для ин-тов и фак-тов иностр. языков. учеб. пособие. 5-е изд. СПб.: Филологический факультет СПбГу; М.: ООО «Издательский Дом «ФИЛОЛОГИЯ ТРИ», 2002. 416 с.
13. Фінкель О.М. Теорія й практика перекладу. Харьків, 1929. С. 14-43.
14. Чуковский К.И. Искусство перевода. М., 1936. С. 23-37.